- коворот
- I -а, ч., заст.
Ворота, якими перекривали вихідні вулиці села для охорони посівів від свійських тварин.
II -а, ч., діал.Коловорот (див. коловорот II).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
коворот
Смотреть что такое "коворот" в других словарях:
коворот — 1. шейный позвонок, затылок , с. в. р.; 2. верея , сиб.; блр. коварат колодезный журавль (Малевич 178). Из ко и ворот; см. Малиновский, РF 5, 117; Мi. ЕW 152; Петерссон, BSl. Wortst. 56 … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
коворот — 1 іменник чоловічого роду ворота арх. коворот 2 іменник чоловічого роду коловорот діал … Орфографічний словник української мови
вороток — коворот … Краткий словарь анаграмм
